«Раз вже Міносвіти заговорило про рейтинги успішності, за якими вузи визначатимуть кращих студентів, то вони повинні бути відкриті і для студентів, і для батьків (і для роботодавців, до речі), на вузівському сайті», – заявив народний депутат України Олександр Фельдман, коментуючи нову систему, що різко скорочує кількість одержувачів вузівських стипендій.
За його словами, тільки тоді можна буде вести мову про відповідальність вузу за рейтинги і їх критерії, тому що тут може бути дуже висока корупційна складова.
«І тут дуже багато залежить від студентського самоврядування, наскільки активно самі студенти братимуть участь і в розробці критеріїв, і в контролі над складанням списків, і в їх публічності, і в недопущенні зловживань. Не треба боятися, а якщо виникнуть проблеми, кожен студент може звернутися до мене особисто за підтримкою», – підкреслив політик.
Він зазначив, що насторожують заяви чиновників з Міносвіти про те, що 43% молодих людей отримуватимуть академічну стипендію, а 7% – соціальну. «Що, вже всіх «відмінників» і «пільговиків» заздалегідь порахували? І спустили цю «норму» по містам і вузам?, – підкреслив Олександр Фельдман. – Мені здається, такі установки не мають нічого спільного із справедливістю. І в цьому я бачу головну небезпеку для суспільства і для молодого покоління, яке все частіше не пов’язує своє професійне майбутнє з Україною».
Як позитивний момент він наголосив на тому, що успішний студент-контрактник, що здає сесії на «відмінно», займається наукою, зможе отримати шанс навчатися на бюджеті і отримувати стипендію від держави. «Саме такі здібні молоді люди, захоплені своєю майбутньою професією, гідні всілякої державної підтримки. Але подолати бюрократичний бар’єр між «контрактом» і «бюджетом» для них майже неможливо. Значить, рейтинг успішності повинен бути загальним і необхідно передбачити відповідний механізм ротації», – підкреслив Олександр Фельдман.
Він також звернув увагу на те, що працюючі студенти зараз часто скаржаться на труднощі і нерозуміння, тому депутатам треба попрацювати над законодавчими нормами з працевлаштування молоді.
«При цьому найголовніше – витрати на освіту скорочувати не можна. Вирішувати проблеми оптимізації бюджетних витрат за рахунок скорочення фінансування науки і освіти – це шлях в нікуди, а практично – постріл в майбутнє», – заявив Олександр Фельдман.
