Кожен, хто хоча б одного разу відвідував Фельдман Екопарк, знає, що на його території є дивовижний острівець краси, грації та чарівності. Кінний комплекс – то місце, де бувати завжди цікаво, і навіть одного разу побачивши, як талановиті вершники вміло тримаються верхи на величних конях, хочеться відразу кинути всі справи і піти в кіннотники. І таке бажання цілком зрозуміле, адже яке ще хобі може бути настільки видовищним, екстремальним і корисним одночасно!
Кіннотники Фельдман Екопарк – це не просто люди, об’єднані однією пристрастю, це справжня сім’я, велика команда, єдиний механізм, в якому кожен допомагає і надихає іншого. На Кінному комплексі відточують майстерність верхової їзди і бувалі спортсмени, і зовсім новачки. Спілкуватися з конячкою малюки можуть починати з 2,5 років. Для бажаючих опанувати мистецтво верхової їзди в Екопарку справжнє роздолля: тут вам і поні-клуб, і група юних конярів, і кінноспортивний клуб, і центр неолімпійських видів кінного спорту, і група м’якого виховання коней, і навіть дитячо-юнацький кінний театр. Але, в яку групу дитина б не вирушила, правила спілкування та догляду за кіньми загальні. З них і починається робота! Пропонуємо і вам зазирнути за лаштунки кінного спорту і дізнатися, чому ж вчаться і за якими правилами живуть кіннотники Фельдман Екопарк.
Робота з кіньми – це не тільки тренування, але і догляд за своїм підопічним, тому юні наїзники чистять своїх улюбленців, годують, прибирають за ними, купають, перевіряють, чи немає у тварин пошкоджень, і тільки потім приступають до найцікавішого – їзди.
«Перше, чого вчимо дітей – це дбайливе ставлення до коня. Кінь – це партнер, який допомагає вам, а ні в якому разі не прислуговує. До тварини потрібно ставитися з повагою – вона тонко відчуває настрій людини. Почуття, пережиті вершником, як ні що інше впливають на плідність роботи і на бажання самого коня йти на контакт», – розповідає тренер Кінного комплексу Фельдман Екопарк Карина Марчук.
Золоте правило кожного кіннотника: працюючи з конем, не підходь до нього ззаду! Навіть якщо улюблениця має лагідну вдачу і найбільш витончені манери, ігнорувати цей закон грамотний вершник не стане – на кону стоїть безпека. Забравшись у сідло, кіннотник починає керувати конем – для цього у них є спеціальна мова рухів. Серед основних комунікаційних посередників між людиною і конем – внутрішній і зовнішній приводи. Завдяки їм кінь знає, в якому напрямку йому потрібно рухатися. А ось для того, щоб задати темп руху – на професійному сленгу він називається «алюр» – кіннотник злегка торкається ногою живота коня. Алюр буває спокійний – «крок», помірний – «рись» і швидкий – «галоп».
«Навчаючи дітей, ми обов’язково звертаємо увагу на силу впливу на коня: якщо тягнемо привід – то повільно і акуратно, звичайно, так само дбайливо даємо і знак ніжкою. Навіть найлегший дотик тварина прекрасно уловлює і відразу ж реагує на нього. Не заподіювати біль і дискомфорт своїй тварині – одне із золотих правил м’якого виховання коней», – пояснює тренер.
Найважливіша складова дисципліни кіннотника – це постійний контроль рівноваги, розповідають фахівці. У недосвідчених вершників ще слабкі ноги, і від цього вони нерідко переносять вагу тіла на привід, від чого страждає кінь. Тому перед тим, як новачкові дають в руки привід, дітлахам доводиться днями, а то й місяцями кататися без рук, удосконалюючи вміння правильно розподіляти вагу свого тіла.
Навчатися майстерності верхової їзди потрібно довго, але з тілом відбуваються неймовірні чудеса: вирівнюється постава, проходять болі в спині, набувають красивої форми м’язи ніг і рук! Більше того, досвідчені наїзники заявляють, що деяку групу м’язів можна накачати виключно працюючи верхи на коні.
«Дуже сильно опрацьовується внутрішня поверхня стегна – так, як верхи на коні, цю частину ніг ви не прокачає ні в одному спортзалі», – сміливо заявляє Карина.
Сама дітвора, що займається в Кінному комплексі, про м’язи поки не замислюється. Дітвору більше вабить трюкова частина роботи. Чим більше трюків ти знаєш, тим з тебе авторитетніший кіннотник, жартують діти. Але відкинувши гумор в сторону, малюки не проти пофілософствувати про вибір хобі. Наприклад, 12-річна Ліля займається в Екопарку всього рік, але за цей період навчилась багато чому: вона не тільки сміливо тримається в сідлі, а й знає підхід практично до кожного мешканця Кінного комплексу.
«Кінь – він як людина. У кожного свій унікальний характер. Щоб знайти взаєморозуміння, потрібно дуже і дуже постаратися зрозуміти коня: як він себе веде в яких ситуаціях. У першу чергу слід з’ясувати: чого боїться твій підопічний, щоб ненароком не заподіяти йому дискомфорт, – розповідає Ліля. – Ось мій улюбленець – Мавр – кінь з почуттям власної гідності. З ним як з дитиною не можна. Потурати примхам ні в якому разі не рекомендується – розбалується кінь. А якщо перегнути палицю з командами – Мавр, знаєте, теж не пробачить. Тут важливо відчувати свою конячку, любити її, поважати, підгодовувати обов’язково, і тоді вона стане для тебе кращим другом і вірним помічником».
Ліля впевнена, що краще хобі, яке можна знайти для дитини – це заняття з кіньми. Адже недарма ці красені користуються славою головних терапевтів серед тварин. «Коні – вони ж не тільки для того існують, щоб на них скакали. Вони виховують в нас доброту, дбайливість, уважність. А які дива відбуваються на сеансах іпотерапії – дітки починають говорити і навіть ходити – це неймовірно», – ділиться враженнями Ліля.
Кидати свої заняття юна кіннотниця навіть не думає, навпаки – мріє перетворити хобі на професію життя. Для тих дорослих, хто хоче щоб їх дитина також поповнила ряди кіннотників Фельдман Екопарк, завжди є можливість спробувати сили свого чада в світі кінного спорту. Заняття Кінного комплексу – безкоштовні. Крім того, тільки тут можна приїхати на вихідних і покататися верхи на ослику або конячці, погостювати в цій стайні, подивившись, як і де живуть коні, а найсміливіші можуть погладити і погодувати красенів. Кінний комплекс відкритий щодня і завжди радий гостям!
