среда, 05 октября 2016 year

«Серце більше, ніж війна» – у Харкові та Києві пройшов міжнародний фестиваль

У рамках співпраці між Україною і Італією з 30 вересня до 3 жовтня 2016 року в Києві і Харкові пройшов соціально-культурний фестиваль «Серце більше, ніж війна». Організаторами фестивалю виступили Громадська організація «Емаус» та Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія». Партнером заходу став Міжнародний благодійний фонд «Фонд Олександра Фельдмана».

«У фокусі уваги фестивалю« Серце більше, ніж війна » – фізична, психологічна та соціальна реабілітація потерпілих від війни людей. У цього процесу є медична, психологічна, освітня та інші складові. Тому ми постаралися залучити до проведення фестивалю якомога більше громадських організацій, благодійних фондів зі схожою проблематикою і, головне, – загальною ідеологією. В її основі розуміння, що сьогодні необхідно культивувати нове людяне ставлення до людей, травмованих війною, – розповіла директор ГО «Емаус» Лалі Лепартеліані. – Таким ідеологічно близьким партнером для нас став благодійний фонд Олександра Фельдмана, з яким ми вже раніше співпрацювали, реалізовували в Фельдман Екопарк спільні арт-проекти».

Підсумковою подією відкритої програми фестивалю, організованою за підтримки МБФ «Фонд Олександра Фельдмана», стала конференція «Соціальна та медична реабілітація – нові виклики». У конференції взяли участь закордонні та українські експерти, а також представники волонтерських організацій Харкова.

«Ми приїхали на запрошення наших українських друзів, щоб поділитися досвідом своєї багаторічної роботи в Італії. Наше завдання – розповісти про технології, методи, які ми використовуємо, щоб допомогти людям з особливими потребами подолати біль – фізичну і душевну, – розповіла директор реабілітаційного центру «Sim-patia» Ірма Місалья. – Головна мета нашого центру – допомогти цим людям максимально наблизиться до того способу життя, який вони вели до нещастя. Ми постійно говоримо їм і доводимо справами, що з інвалідністю життя не закінчується. Існує багато способів повернутися до нормального життя, до роботи, – ось про це ми і говоримо з українськими колегами».