Володимир Савелійович Переходович працює у Фельдман Екопарк три роки. Ввірене йому господарство найчисленніше тут – понад півтори тисячі голосистих вихованців. І кожного завсектором пернатих знає, як то кажуть, в обличчя. Та й самі птахи безумовно впізнають свого шефа – побачивши, відразу біжать і летять до нього назустріч. Багатьох з них Володимир Савелійович виховав «ab ovo» і «поставив на крило», а деяких врятував від смерті і виходив. При цьому улюбленців у суворого «пташиного тата» немає.
«Для мене всі вони рідні, всі улюблені. Не можна когось виділити, когось образити – кожен потребує постійного догляду та уваги. У мене їх безліч – 90 видів тільки червонокнижних. А стає їх з кожним роком все більше – ми ж розвиваємось», – розповідає Володимир Савелійович.
Про свою роботу він говорить: «Це моє, я цим живу». Турбот багато – доглядати за пернатими доводиться з ранку до вечора, фактично без вихідних і відпусток.
«Я цілий рік тут з ними перебуваю. Ось так виходить – береш відпустку влітку і обов’язково що-небудь відбувається: вилуплення, малюки, – нарікає завідувач сектором птахів. – Тому залишити їх неможливо – потрібно контролювати процес, вигодувати пташенят, на ноги поставити».
У секторі птахів 11 співробітників. Робочий день традиційно починається з приготування сніданку для багаточисельних підопічних, що володіють відмінним апетитом. Чергові з ранку йдуть на склад, отримують всі необхідні продукти згідно раціонів. Потім годують птахів, прибирають у вольєрах, миють поїлки.
«Це найголовніше – щоб пернаті були нагодовані, водичка була. Незалежно від погоди. Мороз великий – теплої водички підливаємо. Стежимо, щоб птахи були неголодні, чисті, здорові, – ділиться азами Володимир Савелійович. – Кожен день їх оглядають ветеринари – роблять обхід вранці. І обов’язково, якщо наші робочі помічають відхилення в поведінці вихованців, якесь нездужання – воно видно, коли птахи себе погано почувають – відразу звертаються до фахівців».
Птахами Володимир Савелійович, хоча і не має спеціальної орнітологічної освіти, займається вже 35 років. Любов до цих чудових створінь у нього з дитинства.
«Подобається мені все це, живе, гарне. У мого дідуся були голуби, батько ними теж займався. І якось видно перейшло це все у спадок. Я в молодості, ще до армії, розводив хвилястих папуг. Потім став займатися іншими видами. Вивчав самостійно птахів, їх поведінку, психологію, багато читав. З роками прийшов досвід, знання, – розповідає про своє захоплення Володимир Савелійович. – Поступово хобі стало професією, справою всього мого життя. Я не уявляю себе без них. У мене не тільки на роботі, але і вдома велике пташине господарство».
Сказати, хто з представників народжених літати йому найбільше подобається, досвідчений птахознавець не зміг. За його словами, всі вони по-своєму прекрасні і цікаві – і павич, і та ж мандаринка або, наприклад, смарагдова качка. Але сам Володимир Савелійович, якби міг вибрати який йому птахом стати, то хотів би бути пугачом. «Спати ніколи, ну і треба бути мудрим. Багато думати, знати і розуміти», – сміється він. Головний спеціаліст Фельдман Екопарк з пернатих розуміє в їхньому житті багато і цікавих історій про це знає чимало. Але розповімо ми вам їх наступного разу.
