У Європі вже давно ставили українській владі питання щодо дотримання прав переселенців – в тому числі, і реального права голосу на виборах. На недавньому засіданні Конгресу місцевих влад Ради Європи це питання знову піднімався, і губернатор Харківської області визнала актуальність проблеми.
Украй важливо, щоб заяви влади підтверджувалися діями, підкреслює народний депутат України Олександр Фельдман.
Тільки офіційно в Україні зареєстровано 1,7 млн. вимушених переселенців, проте насправді їх більше. Майже три чверті з них – це пенсіонери, діти та інваліди, які потребують підтримки від держави.
Саме Харківська область прийняла найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб з Донбасу (> 200 тис. чоловік) – їх чисельність в регіоні порівнянна з населенням деяких українських обласних центрів. Тому для нашої області, де майже кожен десятий житель знайшов новий дім, рятуючись від війни, питання дотримання конституційних прав переселенців особливо значуще.
Конституція (стаття 24) і спеціальний закон «Про основи запобігання і протидії дискримінації в Україні» гарантує всім громадянам рівні права. У той же час закон, за яким у 2015 році проходили місцеві вибори, був виписаний таким чином, щоб позбавити вимушених біженців права голосу.
Ця норма була завуальована: до переліку документів, що підтверджують місце проживання виборця, «довідка переселенця» внесена не була. Нерідко внутрішньо переміщених осіб все-таки включали до реєстру виборців за рішенням суду, але витрачати свій час, сили і зв’язуватися з української фемідою побажали не всі. Самі переселенці і деякі правозахисники вже півтора року борються з дискримінацією, закладеної в виборче законодавство, але поки безуспішно.
У результаті кількість тих, хто так і не зміг проголосувати, пішла навіть не на сотні тисяч, а на мільйони. І я не вірю, що це було зроблено випадково. Досить згадати, як довго під різними приводами саботувалося проведення виборів в Маріуполі. У влади є велика спокуса обмежувати виборчі права тих громадян, які вже точно за неї голосувати не стануть – саме такі електоральні очікування у 2015 році стали приводом для дискримінації переселенців.
Влада ставить собі в заслугу децентралізацію і організацію виборів в об’єднаних територіальних громадах (які, до речі, проводяться теж дуже вибірково, а в «незручних» громадах – максимально гальмуються). Однак вимушені переселенці, які стали членами цих громад і проживають в них 2-3 роки, фактично виключаються з процесу місцевого самоврядування.
Я розумію, що в кон’юнктурних інтересах влади не допускати переселенців до голосування. Деякі «патріоти-демократи», напевно, із задоволенням би включали в реєстр виборців тільки по пред’явленню партквитка… Але як Україна може повернути Донбас і його жителів, якщо сама відкидає і ущемляє в правах вимушених переселенців? Навіщо підігравати чужий пропаганді, показуючи, що «громадяни другого сорту» – це не міф, а узаконена практика?
На всіх рівнях проведення виборів внутрішньо переміщені особи повинні мати право голосу, нарівні з іншими громадянами. У виборчому законодавстві не повинно бути вибіркового підходу до прав переселенців. Внісши відповідні зміни до законів, парламент надішле дуже важливий сигнал усім громадянам України – у тому числі і тим, що проживають на тимчасово непідконтрольною території.
Джерело: Время
