Нещодавно Міжнародний валютний фонд висунув 7 нових вимог до українського уряду. В цілому, згідно з оновленим меморандумом про співпрацю, для отримання чергового мільярдного траншу Україна в 2017 році повинна виконати 12 умов.
Сама по собі постановка питання, що мета цих 12 кроків – новий кредит, і тому Україна повинна беззаперечно підкорятися, мені видається помилковою.
По-перше, умови МВФ – це частина переговорного процесу, з кожним раундом якого сторони пом’якшують частину своїх вимог.
По-друге, наша стратегічна мета – зростання економіки і рівня життя українців, а не ще 1 млрд. у борг. Тому всі умови МВФ необхідно співвідносити з державними інтересами України.
Деякі з пропонованих реформ можуть принести користь. Наприклад, «монетизація субсидій», яка створить стимули для економії енергоресурсів населенням. Однак разом зі створенням єдиного реєстру одержувачів соціальних виплат це зробить мільйони українців фактичними заручниками уряду, що відкриває для влади вікно можливостей у плані тиску і «примусу до лояльності».
Це ж стосується відкриття доступу влади до банківських рахунків українців для «непрямої оцінки доходів». Що далі – «спецконфіскація» і «схеми», як її уникнути? Який це дасть ефект для банківської системи України? Влада змушує розсудливого українця зберігати гроші «в тумбочці» і в доларах.
Антикорупційні суди або нову фіскальну поліцію, на створенні яких наполягає МВФ, оцінити можна буде тільки постфактум, з точки зору їх реальної, а не декларативної ефективності.
Що стосується вимоги скоротити до 2019-го 10% держслужбовців, то вкрай важливо, щоб влада дійсно боролася з адміністративної бюрократією, а не вирішувала цю проблему за рахунок вчителів і лікарів.
А ось до умов відкриття ринку землі та термінової приватизації державних підприємств я б поставився максимально обережно. З кожним новим траншем наш зовнішній борг зростає, і обслуговувати його стає все дорожче. Що наші партнери будуть робити, якщо Україна не зможе платити за рахунками? Чи не є вимога відкриття ринку землі «страховкою» для МВФ, який пізніше змусить Україну за копійки продавати землю іноземцям «за борги»?
Нав’язувана Україні пенсійна реформа носить відверто антинародний характер: вимагати підняти вік виходу на пенсію до 63 років в країні, де чоловіки в середньому живуть 66 – це блюзнірство.
Для підприємців, які досі не прийшли до тями від «подарунка» з підвищенням мінімальної зарплати, в МВФ пропонують повністю скасувати спрощену систему оподаткування. Яким чином це повинно стимулювати зростання української економіки?
На ті умови, які не просто непопулярні, але і суперечать нашим державним інтересам, Україна не має права погодитися. З огляду на раптовість появи цих 12 вимог і відсутність коментарів з боку МВФ, можна навіть допустити, що це була гра на випередження від нашої влади, і переговори з Фондом вже зайшли в глухий кут.
Навіть якщо так – не бачу в цьому ніякої трагедії. Набагато більшою проблемою стане зволікання у відновленні економіки. Як не крути, а майбутнє України залежить не від наших кредиторів, а від нас самих!
